В Україні хочуть обмежити експорт ріпаку та сої, аби завантажити внутрішні потужності. Однак аграрії наголошують – на тлі загального скорочення експорту, такі ініціативи шкодять виробникам сировини і економіці загалом, пише видання УНІАН.
Напередодні міністр агрополітики Віталій Коваль вийшов із ініціативою зменшити експорт сировини ріпаку та сої, аби збільшити їх переробку. Він заявив, що сьогодні потужності переробки зернових в Україні становлять 22 мільйони тонн при завантаженості лише 65%. “Ми досі експортуємо сою і ріпак як сировину. У той час як 95% соняшнику вже переробляємо всередині країни. Якщо вдалося з соняшником — вдасться і з іншими культурами”, – сказав міністр під час конференції Grain Ukraine.
З ініціативою заборонити вивезення 50% врожаю ріпаку з країни, щоб збільшити завантаження українських переробних потужностей виступив також генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук. А директор з розвитку олійного бізнесу “Дельта Вілмар Україна” Шаміль Хакіров вважає за необхідне запровадити на експорт ріпаку додаткове мито та/або квоти на експорт хоча б на частину року, оскільки зараз переробники “конкурують з експортерами” і не отримують достатнього обсягу сировини.
«Проте жоден з прихильників обмежень не каже про те, що буде в разі, якщо експортні можливості будуть втрачені, а переробні спроможності так і не зʼявляться через небажання інвесторів збільшувати ці потужності, відсутність готових до роботи підприємств чи з інших причин” – пише видання.
Журналісти додають, що заяви про необхідність обмежити експорт певних культур робляться на тлі даних про і без того суттєве скорочення обсягів експорту зернових з України: від початку 2024-2025 маркетингового року станом на 2 червня продано за кордон 38,3 мільйона тонн зернових і зернобобових культур, що на 22% нижче відповідного показника минулого року, цьогоріч прогнозується зниження врожаю на 10% через складні погодні умови, пересівання частини площ, скорочення посівів окремих культур. Крім того, 5 червня закінчується дія угоди про скасування мит та квот на експорт до ЄС, а відновлення таких чи принаймні схожих умов – під великим питанням.
Представники виробників негативно ставляться до ініціатив щодо погіршення і без того несолодких умов їхньої праці. “Виробники олійних культур — це десятки тисяч аграріїв по всій Україні, і вони категорично проти будь-яких обмежень. Переробники самі визнають: заводів у нас достатньо, будувати нові не потрібно. Тобто мова не про розвиток інфраструктури, а про спробу штучно створити умови, за яких переробники просто більше зароблятимуть. А чому не виробники? Обмежити експорт — це забрати гроші в аграріїв і віддати їх переробникам”, — каже заступник голови ВАР Михайло Соколов.
В асоціації закликали державу “не втручатися в ринок і не створювати преференцій для однієї категорії бізнесу за рахунок іншої”.
За даними видання, окрім ріпаку, в кулуарах Мінагрополітики та у профільних асоціаціях активно обговорюється запровадження мит або обмеження експорту сої. Адже на цьому ринку існує та сама “проблема” із завантаженістю заводів: лише 65% потужностей працювали, решта – простоювали. Із посиланням на експертів, автори відзначають, що скорочення або обмеження експорту сої призведе до втрати частки зовнішніх ринків та зниження доходів виробників через демпінг з боку переробників (відсутність ринкового ціноутворення змусить знижувати ціни). А оскільки мова йде не лише про великий, але й про середній і малий бізнес, то це може призвести до суттєвих фінансових труднощів, а подекуди навіть неможливості закупити посівний матеріал і добрива в новому сезоні. Це може також стимулювати їх до переорієнтування на інші культури.
“Відтак, замість збільшення виробництва, можна чекати на скорочення посівних площ під цими культурами. Що своєю чергою може призвести до значного падіння вартості землі та відповідно зниження її ринкової капіталізації. І як наслідок – зменшення орендної плати на землю, зменшення соціальноі підтримки сільських територій, скорочення робочих місць. Це зрештою матиме негативний вплив на інвестиційний профіль України. До всього, нові прецеденти непередбачуваного (та ще й у розпал сезону збору врожаю) втручання держави в експортну політику суперечить заявам про інвестиційну привабливість країни та створення умов для залучення зовнішніх ресурсів, в тому числі і для будівництва додаткових переробних потужностей. І це не кажучи вже про можливу тінізацію торгівлі, яка процвітає в умовах заборон, чи втрату податкових і валютних надходжень”, – резюмує видання.
В Украине хотят ограничить экспорт рапса и сои для загрузки внутренних мощностей. Однако аграрии отмечают – на фоне общего сокращения экспорта, такие инициативы вредят производителям сырья и экономике в целом, пишет издание УНИАН.
Накануне министр агрополитики Виталий Коваль вышел с инициативой снизить экспорт сырья рапса и сои, чтобы увеличить их переработку. Он заявил, что сегодня мощности переработки зерновых в Украине составляют 22 миллиона тонн при загруженности всего 65%. “Мы до сих пор экспортируем сою и рапс как сырье. В то время как 95% подсолнечника уже перерабатываем внутри страны. Если удалось с подсолнечником — удастся и с другими культурами”, – сказал министр на конференции Grain Ukraine.
С инициативой запретить вывоз 50% урожая рапса из страны, чтобы увеличить загрузку украинских перерабатывающих мощностей, выступил также генеральный директор ассоциации “Укролияпром” Степан Капшук. А директор по развитию масличного бизнеса “Дельта Уилмар Украина” Шамиль Хакиров считает необходимым ввести на экспорт рапса дополнительную пошлину и/или квоты на экспорт хотя бы на часть года, поскольку сейчас переработчики “конкурируют с экспортерами” и не получают достаточного объема сырья.
«Однако ни один из сторонников ограничений не говорит о том, что будет в случае, если экспортные возможности будут потеряны, а перерабатывающие способности так и не появятся из-за нежелания инвесторов увеличивать эти мощности, отсутствие готовых к работе предприятий или по другим причинам», – пишет издание.
Журналисты добавляют, что заявления о необходимости ограничить экспорт определенных культур делаются на фоне данных о и без того существенном сокращении объемов экспорта зерновых из Украины: с начала 2024-2025 маркетингового года по состоянию на 2 июня продано за границу 38,3 миллиона тонн зерновых и зернобобовых культур, что на 22% ниже соответствующего прогноза погодные условия, пересевание части площадей, сокращение посевов отдельных культур. Кроме того, 5 июня заканчивается действие соглашения об отмене пошлин и квот на экспорт в ЕС, а возобновление таких или, по крайней мере, подобных условий – под большим вопросом.
Представители производителей негативно относятся к инициативам по ухудшению и без того несладких условий их труда. “Производители масличных культур — это десятки тысяч аграриев по всей Украине, и они категорически против любых ограничений. Переработчики сами признают: заводов у нас достаточно, строить новые не нужно. То есть речь не о развитии инфраструктуры, а о попытке искусственно создать условия, при которых переработчики просто будут больше зарабатывать. А почему не производители? переработчикам”, – говорит заместитель председателя ВАР Михаил Соколов.
В ассоциации призвали государство “не вмешиваться в рынок и не создавать преференции для одной категории бизнеса за счет другой”.
По данным издания, кроме рапса, в кулуарах Минагрополитики и в профильных ассоциациях активно обсуждается введение пошлин или ограничение экспорта сои. Ведь на этом рынке существует та самая “проблема” с загруженностью заводов: только 65% мощностей работали, остальные – простаивали. Со ссылкой на экспертов, авторы отмечают, что сокращение или ограничение экспорта сои приведет к потере доли внешних рынков и снижению доходов производителей из-за демпинга со стороны переработчиков (отсутствие рыночного ценообразования заставит снижать цены). А поскольку речь идет не только о большом, но и о среднем и малом бизнесе, то это может привести к существенным финансовым трудностям, а иногда даже невозможности закупить посевной материал и удобрения в новом сезоне. Это может также стимулировать их к переориентации на другие культуры.
“Следовательно, вместо увеличения производства, можно ожидать сокращения посевных площадей под этими культурами. Что в свою очередь может привести к значительному падению стоимости земли и соответственно снижению ее рыночной капитализации. И как следствие – уменьшение арендной платы на землю, уменьшение социальной поддержки сельских территорий, сокращение рабочих мест. Это в конечном итоге будет иметь негативное влияние на инвестиционный профиль Украины”. разгар сезона сбора урожая) вмешательство государства в экспортную политику противоречит заявлениям об инвестиционной привлекательности страны и создании условий для привлечения внешних ресурсов, в том числе и для строительства дополнительных перерабатывающих мощностей.
