Фото: EPA/UPG
Люди йдуть темною вулицею під час відключення електроенергії в Києві,
Репетиція, а не катастрофа
Попри намагання росіян, в Україні не сталося нового блекауту. Перший і поки що єдиний такий випадок відбувся восени 2022 року. З того часу українські енергетики зробили висновки і добре знають, яким чином зберегти керованість системи.
Тому масові повідомлення телеграм-каналів та окремих медіа про «блекаут в Україні» є маніпуляцією.
«У мене в суботу о 14:20 вже було світло. І вода, і тепло. Який це тоді блекаут? От мені у той день дзвонили журналісти з Львова, Тернополя і Хмельницького і казали, що у них є світло. Тобто не було проблем по всій Україні», — каже фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Блекаут — це велика аварія у енергосистемі, яка спричиняє масштабні відключення світла і загалом втрату керованості мережі. А також — її можливу фрагментацію.
Натомість в суботу екстрені відключення світла зачепили максимум три-чотири області.
А от у Молдові ситуація й справді була значно серйознішою. За різними даними, половина чи більше країни фактично одномоментно залишилася без світла.
Чи не вперше за чотири роки Міністерство енергетики України оперативно і доволі розлого пояснило, що саме трапилося. У суботу в Україні відбулася каскадна аварія. Це ситуація, коли один інцидент провокує за собою наступні — стається ланцюгова реакція. Її вдалося оперативно зупинити.
Каталізатором інциденту стало відключення імпортної високовольтної лінії, що зʼєднує Молдову та Румунію. Вона починається у румунській Ісакчі, далі тягнеться до молдовського міста Вулканешть, відтак — до електростанції, яку фактично контролює Росія у Придністровському регіоні. Кілька разів ця лінія проходить територією України.
Фото: instalfocus.ro
Причини цього інциденту поки що до кінця не зʼясовані. Розслідування ще триває, і за даними джерел LB.ua особливо прискіпливо зараз досліджують технологічний стан мереж та трансформаторних підстанцій Одещини та Миколаївщини.
Україна та Молдова — у єдиній енергосистемі
Українська та молдовська енергосистеми є обʼєднаними і не можуть працювати нарізно. Це повʼязано із специфікою побудови мереж.
У березні 2022 року обидві країни приєдналися до європейської енергосистеми системи. До того вони були частиною російсько-білоруської. Ще у 2018 році Київ та Кишинів домовилися разом рухатися до приєднання до мережі континентальної Європи.
Тому аварії у Молдові так сильно можуть впливати на ситуацію у енергетиці України, і навпаки.
Що ж саме сталося на лінії «Іскачка-Вулканешть-Молдовська ДРЕС» у суботу? Заяви з Кишинева змінювалися. Спочатку низка профільних медіа повідомили про локальну аварію внаслідок негоди. Ймовірно зледеніння дротів, що спричинило обриви і знеструмлення кількох населених пунктів на південному сході Молдови. Згодом у Міненерго країни заявили: міждержавна високовольтна лінія повністю вирубалася.
«Через втрату ліній електропередач на території України, спрацювала автоматична система захисту, яка відключила електропостачання», — повідомив молдовський міністр енергетики Дорін Жунгієту.
Фото: infotag.md
міністр енергетики Молдови Дорін Жунгієту
Цей інцидент спричинив різке падіння частоти у енергосистемі Молдови. Відтак — сталися відключення світла. Їх, до речі, молдовський уряд називає «частковими». Тобто знеструмлення зачепили не всю країну.
Дивні маневри у Придністровському регіоні
Підтверджень зовнішнього втручання у ситуацію немає, заявив Володимир Зеленський. Немає доказів і версія про кібератаку на енергетичну систему, додав президент. Тому найімовірніше каскадну аварію спричинили природні чинники: можливо, зледеніння ліній електропередач.
Однак каскадній аварії передували дивні події, що сталися у контрольному Росією Придністровʼї. Місцевий проросійський режим володіє двома головними генераційними обʼєктами Молдови.
Перший — це державна районна електростанція, що працює на газі, вугіллі чи мазуті. До неї, власне, і веде лінія з Румунії, що відключилася. Тобто імпортна електроенергії спочатку заходить на окуповану територію, а вже потім розподіляється на контрольну Кишиневом. Ця ДРЕС — найпотужніший виробник електроенергії в Молдові.
Другий обʼєкт генерації — це Дубоссарська ГЕС. І саме вона минулого тижня кілька разів то відключалася, то знову приєднувалася до енергосистеми. Це доволі нетипова поведінка таких обʼєктів. Такі маневри придністровська пропаганда пояснювала «локальними аваріями через негоду».
Фото: Вадим Журук
Дубоссарська ГЕС
Президентка Мая Санду впевнено тримає курс на цілковиту енергетичну незалежність від Росії. Молдова перестала купувати російський газ. Добігає до кінця й ера постачання електроенергії з сепаратистського Придністровського регіону.
Молдова вже розпочала технічні випробування нової високовольтної лінії для імпорту електроенергії з Румунії. Безпосередньо, а не через ДРЕС, яку контролюють росіяни.
Ця нова лінія ще не готова до експлуатації. Молдова мусить застосувати тимчасові рішення.
«Ми опинилися в надзвичайній ситуації, про яку говоримо вже чотири роки, але ніколи не уявляли, що до неї дійде. Через відключення електроенергії, спричинене бомбардуваннями України, які призвели до виходу з ладу лінії “Ісакча-Вулканешть”, ми імпортуємо електроенергію з Румунії в острівному режимі по чотирьох лініях, які не використовували постійно протягом десятиліть. У певний період вони були взагалі занедбані, але після початку війни їх відновили і зараз вони готові до введення в експлуатацію в разі надзвичайної ситуації», — каже журналіст з Молдови Александру Козер.
Морози — це серйозний фактор
З неділі в Україну повернулося серйозне похолодання. Вже днями температура може знизитися до мінус 30 С. На морози накладаються ще й інші специфічні погодні явища, що призводять до обмерзання ліній.
Вкупі з підвищеним споживання, це додає українській енергетиці серйозних проблем. Вони траплялися і до повномасштабного вторгнення, але тепер постають особливо гостро.
Кожен додатковий градус морозу збільшує споживання електроенергії до 200 МВт, каже Станіслав Ігнатьєв, експерт галузі енергетики. Він додає: у таку погоду також значно збільшується аварійність мереж.
Фото: Миколаївобленерго
Обледенілі електромережі на Миколаївщині.
Загалом ж українська енергосистема є глибокою дефіцитною.
«Нам треба звикнути жити три-пʼять років у країні генераторів. Це — реалії. Ми маємо шалений дефіцит електроенергії. Побудувати нові потужності поки що здатен тільки бізнес. Стосовно різних проєктів відновлення чи перебудови нашої теплової генерації — це гра в довгу. І це точно не робиться за один-два роки», — вважає експерт.
«Сповільнення» атомних станцій лякатися не треба
У разі серйозних аварій чи падіння частоти, у енергосистемі спрацьовує автоматика. Так сталося і у суботу. Через низку факторів та процесів запустився процес розвантаження блоків атомних станцій.
Це штатна ситуація, пояснює Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики. Він зазначає: протоколи чітко відпрацьовані, енергетики знають як діяти.
«Сповільнення» АЕС уже відбувалися внаслідок російських обстрілів. Москва неодноразово цілила по підстанціях, що відповідають за видавання електроенергії з АЕС.
Зменшення генерації на атомних електростанціях — автоматично означає збільшення дефіциту. Зокрема, саме тому у кількох областях України у суботу застосовували аварійні графіки знеструмлення.
Фото: Олександр Попенко
Олександр Харченко
«Реактори не можуть підняти потужність миттєво. За протоколом робитимуть це упродовж доби. Після чого ми й повернемося у ту точку, де були перед початком цієї ситуації», — пояснює Олександр Харченко.
Громади мають зробити серйозні висновки
Каскадна аварія у суботу оголила слабкі місця у підготовці до зими у кількох містах. Скажімо, у Києві та Вінниці були серйозні перебої з постачанням води. Точніше вона взагалі зникла на кілька годин. У низці міст повністю вирубалися деякі котельні. Зупинилися харківська та столична підземки.
І якщо у випадку з метро ситуація більш-менш зрозуміла (заживити їх повністю доволі важко), то до ситуації з водопостачанням є зауваження.
«У мене тільки одне питання до КМДА, Віталія Кличка, “шобли Міндіча”, “Київтеплокомуненерго”, урядових штабів. Чому за чотири роки широкомасштабної війни не змогли заживити критичну інфраструктуру альтернативними джерелами електроенергії: водоканал та систему теплозабезпечення столиці? Я навіть не говорю про метро, тролейбуси та трамваї», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Фото: oilreview.kiev.ua
Володимир Омельченко
У Вінниці головну водопровідну станцію заживили двома потужними генераторами, повідомила пресслужба «Вінницяводоканалу». У компанії переконують, що до зими готувалися і мають чіткий алгоритм дій на випадок повного блекауту.
«Два роки ми пояснювали вінничанам, що ці генератор можуть, а що — ні. Можуть допомогти підняти воду з річки, пустити на очищення на головну станцію, очистити, зібрати воду в резервуарах чистої води й подати на налив для розвозки спецтранспортом. Не можуть зробити так, щоб вода під робочим тиском пішла в 650 км мереж по місту, в кожний мікрорайон, на девʼятий і дванадцятий поверх», — зазначає пресслужба підприємства.
Вина росіян є очевидною
І найважливіший висновок з суботніх подій. Українська енергетична система є надзвичайно ослабленою внаслідок російських ударів. Знищена не лише значна частина генерації, а й мережі передавання.
Тобто якщо вирубується одна лінія, то альтернативи їй здебільшого нема.
Якби суботній інцидент стався до повномасштабного вторгнення, то країна могла б його взагалі не відчути.
Тому попри негайний вплив погоди, ймовірні людські фактори чи зношеність обладнання, винуватцем цієї серйозної аварії безумовно є Росія.
